Чим вище піднімешся – тим болючіше впадеш

«Ворскла» (Полтава) – «Іллічівець» (Маріуполь) 1:3
Матч 2 туру першості Прем’єр – ліги сезону 2010/11 року
17 липня 2010 року. Полтава. Стадіон «Ворскла» ім. Бутовського. 4000 глядачів
Судді: Ю.Можаровський, А.Валенко, В.Пономарьов (всі – Львів)
Резервний арбітр: С.Лісенчук (Київ)
Делегат ФФУ – Володимир Трошкін (Київ).
Інспектор – Сергій Дзюба (Київ).
«Ворскла»: Долганський, Селін, Медведєв, Даллку, Ярмаш (Чеснаков, 46), Краснопьоров, Єсін, Маркоскі (Безус, 59), Кулаков, Янузі (Громов, 74), Сачко.
«Іллічівець»: Романенко, Савін, Путівцев, Чучман, Яценко, Яворський (Мельник, 78), Пуканич, Ярошенко, Кривошеєнко (Кіча, 87), Тищенко, Антонов (Сірик, 90 +1).
Голи: Сачко (90 +1) - Антонов (22), Пуканич (55), Ярошенко (71).
Попередження: Кулаков (59), Безус (63) - Яценко (46), Кривошеєнко (49).
Вилучення: Безус (76, друга жовта).
На 57-й хвилині Маркоскі не реалізував пенальті (перекладина).
Молодіжні склади: 1:4

Якщо так і далі буде тривати, що вже незабаром тренер «Іллічівця» Ілля Близнюк із своєю командою може спокійно перебиратися в Полтаву на ПМЖ. А ж надто «по гостинному» останні роки полтавська команда приймає гостей з Маріуполя. Попереднього сезону 1:2, тепер 1:3…
Якби ж хтось сказав мені перед матчем ,що звітна дуель завершиться переконливою перемогою гостей (не так по грі, як по результату) я б напевно не повірив, тому «ворскляни» незважаючи на сильну спеку (+34с - це вам не жарти) в принципі непогано провели початок зустріч.
Дебют пройшов у рівній боротьбі, але десь з 14 хвилині «Ворскла» все-таки зуміла перехопити ініціативу, і на 19-й хвилині створила перший небезпечний момент. Але завдати удару з хорошої позиції Дмитру Єсіну перешкодив … Василь Сачко. За дві хвилини стався перший «гольовий» момент. Партнери виводили Маркоскі один на один із Романенком, але як виявилося Йован був «поза грою». Тим часом тренер «зелено-білих» Микола Павлов почав жваво апелювати до резервного арбітра щодо останнього моменту, але все марно (добре, що хоч не вилучили).
Не забиваєш ти – забивають тобі! Проходить лише хвилина – і гості відкривають рахунок в зустрічі.
В пропущеному голі велика «заслуга» кіпера полтавчан. Долганський не втримав м'яч у руках після несильної подачі зі штрафного - у метушні біля воріт полтавських першим зорієнтувався Антонов і відправив м'яч у порожні ворота. 0:1!
Ворскляни всіма силами ринулися вперед, але оборонні редути гостей цього футбольного вечора булу дуже тяжко пройти.
Загалом занадто просто та прогнозовано «Ворскла» діяла в матчі. Рахунок ще в першому таймі повинен був ставати 0:2, але сильний удар Пуканича метрів з 20-ти Долганський зумів перевести на кутовий.
Було видно, що гості зуміли якісно перекрити кисень Кулакову та Марковскі, цим самим фактично виключивши ключових гравців «Ворскли» з гри.
Практично відразу після другого пропущеного м’яча «ворскляни» заробила право на пенальті. До м'яча підійшов Йован Маркоскі, який вирішив пробити з одинадцятиметровий ефектно. Удар «навісом» потряс поперечину і опинився в руках у Романенко. А хто знає, як би склалася доля цього матчу, забий серб.
До кінця матчу гості зуміли забили і третій гол в матчі. Позиційна атака маріупольців завершилася виходом Ярошенко один на один - молодий півзахисник м'яко підрізав м'яч точнісінько у дальній нижній кут воріт Долганського.0:3!
Господарі спромоглися лише на гол престижу Сачка вже на доданій хвилині матчу, а після фінального свистка залишали стадіон морально розбитими. Краще б у «Волині» розгромно не вигравали! Чим вище піднімешся – тим болючіше впадеш.
Останнього голу в матчі я так і не побачив, тому що ще до його завершення (хвилин за 10) попрямував в прес-центр стадіону. За годинну до зустрічі я нарешті отримав журналістську акрититацію на домашні матчі «Ворскли» на поточний чемпіонат, так що тепер буде трішки легше потрапляти на матчі «ворсклян»;) Вперше було досить незвично, але думаю звикну.
Насправді жаль Павлова. Дехто з його гравців перед матчем піднесли себе вище, чим вони є насправді. Але я не сумніваюсь, що коуч «ворсклян» зробить правильні висновки, після яких команда почне перемагати, перемагати та ще раз ПЕРЕМАГАТИ!!! 

Олег Дубина

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Тіні забутих боїв

Журналістика - робота не для слабонервних...

Пам'ятники Кобеляччини. Алея Слави м.Кобеляки