Дебют матчу пройшов на високих швидкостях. Кожна команда прагнула забити швидкий гол, щоб потім було легше нав'язати свою гру. Вже на першій хвилині гості створили свій перший небезпечний момент в зустрічі. Роман Кирпиченко скористався незлагодженістю оборони "Колоса" та пробив метрів з 5 - Сидорець контролює ситуацію. Відповідь кобелячан не забарилася. Удар Постольника виявився неточним. Загалом перша десятихвилинка пройшла за незначної територіальної переваги гостей. Підопічні Сергія Плетіня подовгу контролювали м'яч та проводили атаки, які виглядали по яскравіше за кобеляцькі. Проте самих ударів було обмаль.
На 8-й хвилині Курочка пролетів по лівому фланзі та небезпечно прострілив у штрафну, але ні Кирпиченко, ні Проскурня не змогли дотягнутися до верхового м'яча. Господарі вичікували свій момент. Пройшло лише 7 хвилин - і лише диво рятує "Пирятин" від пропущеного голу. Ісаєнко навісив у штрафну на Михайлика. Нападник кобелячан довго не роздумуючи завдав удару - поряд зі стійкою.
В наступні 20 хвилин на полі точилася досить рівна гра з великою кількості боротьби, проте було обмаль дійсно небезпечних атак. Можна сказати,що гра тривала "від однієї лінії штрафної до іншої". Це сонне царство закінчилося на 28 хвилині, коли Роман Кирпиченко наважився на дальній удар. М'яч після удару гравця з Пирятина пролетів трохи вище перекладини воріт Сидорця. За хвилину оборона "колосят" допустила просто жахливу помилку, яка ледь не стала фатальною. Міщенко та Сидорець "загралися" у своїй штрафній. Результатом цього стала прогнозована втрата м'яча та небезпечним ударом Андрія Медяника - поряд зі стійкою воріт! Гості не реалізували свій найреальніший момент в першому таймі.
Це був ще далеко не кінець тайму. На 40-й хвилині Рєдчиц сам собі створив момент, який повинен був закінчуватися логічним голом. Іван виконав швидкісний забіг від однієї штрафної до іншої, вийшов на побачення віч-на-віч з голкіпером гостей Ніколаєвом та пробив у дальній від голкіпера кут воріт. Диво (у цій ситуації виставлена нога стража воріт) рятує "Пирятин" від голу. За хвилину вже Лупінос завдає дального удару - неточно. Проходить ще 2 хвилини - і вже Сидорець рятує "Колос" після сильного удару Медяника. За рахунку 0:0 команди пішли на перерву.
Другий тайм розпочався із замін. У "Колоса" вийшов атакуючий Калюжний, а у "Пирятина" - Леонов та Кашкін. Забігаючи наперед скажу, що саме вихід юного кобеляцького футболіста (який родом із Чорбівки), на останніх секундах матчу принесла свої плоди. Але то було потім… З перших хвилин другої 45-хвилинки "Колос" ринувся на оборонні редути гостей. На 50-й хвилині лише чудова реакція кіпера "Пирятина" рятує гостей від неприємностей після навісу з правого флангу Лупіноса. За п'ять хвилин Михайлику добре пробиває зі штрафного - м'яч потрапляє спочатку в перекладину, а потім рикошетом від землі відлітає у поле. Якби "смугастий" полетів трішки змінив траєкторію, то міг би статися гол, схожий із третім влучним ударом Джеффрі Херста у фіналі ЧС-1966. Але це була б справжня фантастика.
Не встигнула годинникова стрілка пройти й 10 хвилин, як рахунок в матчі було відкрито. Слід зазначити, що гості привезли гол в свої ворота. Після невдалого пасу Анатолія Гайдука смугастого перехопив Постольник. Нападник господарів обіграв Проскурню та Кашкіна, увірвався у штрафний майданчик та завдав влучного удару. Ніколаєв у цій ситуації був безсилий. 1:0!
За хвилину господарі могли вже подвоювати рахунок. Калюжний не зміг головою замкнути навіс з лівого флангу у виконанні Михайлика. Тайм тривав - господарі продовжували транжувати свої моменти. На 69 хвилині Постольник спробував перекинути кіпера "Пирятина" - неточно. Проходить ще 5 хвилин - і вже Лупінос завдає удару - занадто, тому Ніколаєв без проблем з ним впорався. Наступну атаку "Колоса" також завершував капітан - і знову його удар виявився невлучним. Останні хвилини перетворилися в справжній штурм воріт гостей. Рахунок був занадто слизьким для "Колоса", щоб заспокоюватися. Михайлик, Зінченко, Ісаєнко та Міщенко мали шанси, щоб стати справжніми героями зустрічі. Проте цього футбольного вечора нарешті прорвало молодого Калюжного. Микола, для якого поточний матч став вже третім за день (до цього він узяв участь в турнірі, приуроченому до Дня села Чорбівка), нарешті забив свій перший м'яч за головну команду "Колоса".
Вже в доданий головним арбітром час юний нападник господарів не сильним,але влучним ударом оформив остаточний рахунок у матчі. 2:0 - лише друга перемога "Колоса" в поточному чемпіонаті. 41 день без очок… це довго чи ні?! Фактично це той час, за яким можна по-справжньому зголодніти за перемогами та очками. Олег ДУБИНА
В цьому році Україна відзначає 66 річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 70 років з дня її початку. Сотні тисяч наших співвітчизників полягли на полях, де проходили бої. Тисячі дітей залишилися сиротами, а батьки не дочекалися повернення своїх дітей з фронту. Напевно немає жодної сім’ї та міста в нашій з вами країні, яку б не зачепила ця жахлива війна. На жаль не стали виключенням і наші Кобеляки... Трішки історії В ті вже давні часи наше місто було селом (хоча й вважалося районним центром), де за останнім перед війною переписом населення (1926 ) проживало 10984 жителя. У 1925-30 роках в Кобеляках працювала кооперативно-торгова школа, в 1930-35 - педагогічний технікум, з 1934 - зоотехнічне школа, з 1936 - середня медична. Працювали також 3 середніх, 3 неповні середні та 1 початкова загальноосвітня школи. Діяли дитяче містечко ім. В. Г. Короленка на 1 тис. дітей-сиріт, Палац культури на 400 місць, 5 клубів, 3 бібліотеки. Село жило своїм життям. Проте все змінилося
Я завжди знав, що журналістика - справа нелегка. Але я ніколи не думав,що мені будуть "палки в колеса" вставляти. Все почалося з моєї статті в "Ехо Кобеляк" (в Кобеляках це сама найпопулярніша газета) за попередню пятницю (25.9.2009). В ньому вийшла стаття за матч Першості Полтавщини між нашим "Колосом" та "Молодь"(Полтава) (1:2). В цій статті я характеризував кризу нашого "Колоса" та шляхи його подолання. Коли я отримав у руки свіже "Ехо" я як завжди спочатку знаходив свою статтю.На перший погляд стаття як стаття (навіть фото мої потрапили;) Проте прочитавши її до кінця я побачив,що не все так добре... Те, що я писав,я дуже добре пам'ятав (оригінали завжди зберігаю у себе на комп'ютері та на своєму сайті ). Так ось два речення,які були в статті,я так і не зміг згадати.Перевірив по комп'ютеру - я таке не писав (в цих "творах" було написано,що " невже серед команд "Будекспрес", Жуки та Кото
Коментарі
Дописати коментар