Олександр Кобахідзе: «Я ще не повністю готовий»

Олександр Кобахідзе: «Я ще не повністю готовий»

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Пам'ятники Кобеляччини. Алея Слави м.Кобеляки

Зображення
Останнім часом на мою електронну скриньку надходять листи, в яких люди просять розповісти про історію Алеї Слави міста Кобеляки та воїнів, які там поховані.  Інформації, що стосується цього памятника, у мене насправді небагато, але все рівно є про що вам розповісти. Загалом за свою багаторічну історію Алея Слави мала два головних пам'ятника. Перший (на фото зліва) був встановлений 20.9.1956 року (скульптор О.І. Супрун), другий (теперішній) - після 1991 року.  Дата поховань: вересень-грудень 1943 року (17 індивідуальних могил, в одній могилі поховано два воїна). Бюстів: 9 ( 8 - Герої Радянського Союзу, 1 - повний кавалер ордена Слави) ------- Бюсти:  *Соломоненко Іван Іванович (1919-2011) - командир батареї 1309-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 46-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади 21-ї армії Ленінградського фронту, старший лейтенант. Народився 1 травня 1919 року в селі Новоселівка (нині село Черемушки Кобеляць...
Докладніше

Журналістика - робота не для слабонервних...

Зображення
Я завжди знав, що журналістика - справа нелегка. Але я ніколи не думав,що мені будуть "палки в колеса" вставляти. Все почалося з моєї статті в "Ехо Кобеляк" (в Кобеляках це сама найпопулярніша газета) за попередню пятницю (25.9.2009). В ньому вийшла стаття за матч Першості Полтавщини між нашим "Колосом" та "Молодь"(Полтава) (1:2). В цій статті я характеризував кризу нашого "Колоса" та шляхи його подолання. Коли я отримав у руки свіже "Ехо" я як завжди спочатку знаходив свою статтю.На перший погляд стаття як стаття (навіть фото мої потрапили;) Проте прочитавши її до кінця я побачив,що не все так добре... Те, що я писав,я дуже добре пам'ятав (оригінали завжди зберігаю у себе на комп'ютері та на своєму сайті ). Так ось два речення,які були в статті,я так і не зміг згадати.Перевірив по комп'ютеру - я таке не писав (в цих "творах" було написано,що " невже серед команд "Будекспрес", Жуки та Кото...
Докладніше

Тіні забутих боїв

Зображення
В цьому році Україна відзначає 66 річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 70 років з дня її початку. Сотні тисяч наших співвітчизників полягли на полях, де проходили бої. Тисячі дітей залишилися сиротами, а батьки не дочекалися повернення своїх дітей з фронту. Напевно немає жодної сім’ї та міста в нашій з вами країні, яку б не зачепила ця жахлива війна. На жаль не стали виключенням і наші Кобеляки... Трішки історії В ті вже давні часи наше місто було селом (хоча й вважалося районним центром), де за останнім перед війною переписом населення (1926 ) проживало 10984 жителя. У 1925-30 роках в Кобеляках працювала кооперативно-торгова школа, в 1930-35 - педагогічний технікум, з 1934 - зоотехнічне школа, з 1936 - середня медична. Працювали також 3 середніх, 3 неповні середні та 1 початкова загальноосвітня школи. Діяли дитяче містечко ім. В. Г. Короленка на 1 тис. дітей-сиріт, Палац культури на 400 місць, 5 клубів, 3 бібліотеки. Село жило своїм життям. Проте все змінилося ...
Докладніше