«Колос» (Кобеляки). Підсумки І кола 68 чемпіонату Полтавщини.
Перед самим початком чемпіонату футбольну громадськість області струснула новина, яка за своїм масштабом перевершила всі скандали минулого року разом взяті – головні гранди області («Нове життя» та «Гірник») та чинний чемпіон («Велика Багачка») відмовилися від участі в цьогорічних змаганнях! Але якщо андріївська команда бореться (і доволі успішно) за місце під українським футбольним сонцем (аматорська першість країни), то ось футболісти двох інших команд стали таким собі ласим шматочком для інших колективів, які стали в чергу у боротьбі за найсильніших гравців обласної першості. Найкраще серед клубів вищої обласної ліги трансферне міжсезоння провів градизький «Темп», якому вдалося переманити до себе кілька чудових виконавців.
Кобеляцький «Колос» щодо цього чимось особливим ніколи не дивував. Місцева команда вже досить давно робить ставку на місцевих та кременчуцьких гравців, які пройшли школу «Кременя». Далеко не всім вболівальникам така «політика легіонерів» подобається, але незважаючи на це ніхто з керівників команди не намагається нічого змінювати.
Перед самим чемпіонатом особисто у мене ледве жевріла надія, що можливо кобеляцький аутсайдер «візьме і вибухне» хоча б до 3-5 місця в підсумку . На жаль, моя мрія так і не здійснилася.
Так, оптимісти можуть мені сказати, що лише половина сезону пройшла. Але не слід забувати, що в останні десятиліття в кобеляцькому футбольному господарстві абсолютно нічого не змінюється. І напевно й не зміниться доти, доки не буде змін у найвищому керівництві футболу Кобеляччини.
В усі часи команди завжди оцінюються по матчах з колективами, які на порядок вищі по силі. Якщо ж брати цей критерій оцінювання, то виходить не дуже добре картина.
Загалом за перші 10 матчів першості (дуель з полтавською «Молоддю» перенесено на невизначений термін) кобеляцька команда святкувала дві домашні перемоги над не надто сильними, але амбітними суперниками (ДЮФШ «Ворскла» 4:3 та ФК «Миргород» 3:1). Крім того була мирова з зіньківським «Колосом» (1:1).
Всі інші матчі нагадували круте піке без надії на порятунок. 7 поразок із загальною різницею м’ячів 2:28 – повний провал!
Так, багато хто з гравців «не доходять» на матчі, у кого робота, навчання та це щось. Мені багато разів говорили, що «ми ледве їх збираємо» та таке інше. Ми всі вміємо скаржитися на інших, але не дуже полюбляємо шукати виник у самих себе!
Напрочуд «яскраво» пройшли матчі з ФК «Лубни» (0:6), «Локомотивом» із Гребінки (0:3) та «Глобине» (який ввійшов в історію!) 1:7 вдома! Остання поразка за «яскравістю» перевершила не менш легендарні 3:4 від «Пирятина» в 2009 році (тоді 100% перемогу було втрачено за 32 хвилини другого тайму). Сміх та й годі!
Зараз в більшості команд чемпіонату Полтавщини грають легіонери. За логікою вони повинні покращувати гру команди, за яку виступають. Я не маю нічого проти «кобеляцький легіонерів», проте я не бачу покращення командної гри при них. «Колос» як програє з великим рахунком, так і програє, а легіонери «приїхали-відбули-отримали гроші-поїхали додому». Гравці повинні бути з психологією команди як футбольної родини, а не колективу-грошового гаманця.
Ще мені незрозумілі постійні перевірки перед грою заявочних карток команди-суперника одним (головним!) керівником команди Віталієм Олексійовичем Детюком. На мою думку, це даремне марнування часу! Складається враження, що пан Детюк просто заздалегідь шукає винного у можливій поразці (наприклад «програли тому, що у них більшість незаявлені легіонери» та тому подібне). Чи можливо шановна в районі людина думає, що вона сама щодо цього безгрішна?
А так наскільки команда награла, те й в результаті і отримала.
З усього складу команди за матчами в першому колі я б виділив Миколу Калюжного (за умілі здібності бути там, де треба), Івана Рєдчица (гра з ним та без нього – два різних матчі) та кременчуцького легіонера Антона Кухту (після довгої перерви в команді з’явився креативний центральний нападник, якому ще треба попрацювати над відсотком реалізації своїх моментів). Всі інші – не краще, але й не гірше минулого сезону. Але ж інші команди йдуть вперед у своєму розвитку (це ж стосується і гравців), а кобеляцька стоїть на місці.
А на останок треба дати слово народу. Місяць тому я в соцмережах та на різноманітних сайтах запропонував вболівальниками відповісти на кілька питань щодо минулого, сьогодення та майбутнього кобеляцького «Колоса» (таке собі обговорення проблем клубу). На мою електронну скриньку прийшло близько 30 листів з різноманітними думками, пропозиціям та простими висловами (інколи не дуже цензурного змісту).
Нижче приводжу найяскравіші з них (в дужках – ім’я – ніки користувачів):
(Кобелячанин) «Нинішній кобеляцький футбол - це змагання гаманців та амбіцій неповноцінних розумом людей. Від спорту лишилася лише назва. Гидко на це все дивитися і тошно чути про це. Справжні спортсмени показують досягнення і без "сопливих". Майбутнього у такого футболу НЕМАЄ!Ветерани дійсно грали від душі і результати показували. Моя б воля - лишив би футбол на декілька років без фінансування. Тоді б побачили хто є хто.»
(Оптиміст) «І вся ця ГАНЬБА за державний кошт! Куди ми витрачаємо державні кошти з районного бюджету? Дуже жаль, що з районних депутатів майже ніхто на футбол не ходить і не бачить результатів своїх "капіталовкладень". Пан Детюк "знає толк" в футболі, а ще дужче в грошах. Не одна влада змінилася за останні десятиріччя, а він -- "непотопляємий". Так що маємо те, що маємо»
(Денис) «Майбутнє на мою думку ніяке, доти буде таке керівництво! Раніше в мої часи була команда, а зараз - збір футболістів, які прийшли як на роботу - відіграли і все! З цієї команди вже не буде результатів!"
(FCV) « Минуле писалося простим народом. Доки Вітя при владі – теперішнього та майбутнього у команді немає»
(Женя) «Ми раніше грали лише за своє місто, за села, за людей. А зараз для футболістів головне – гроші. Все інше їм до с***и(( «
Коментарі
Дописати коментар